8 клас

19.05.2020
Перегляньте відеоурок, повторіть правила і виконайте завдання (усно)

14.05.2020
Перегляньте відеоурок, виконайте тест, прейшовши за посиланням

join.naurok.ua

Код доступу 794672

12.05.2020

Завдання 1: перегляньте відеоурок 

Прочитайте текст. Якими способами передано в тексті чужу мову? Поясніть різницю між цими способами. З якою метою автор тексту вдається до варіантних засобів передавання чужої мови?

—  В основі спілкування українців лежать такі загальнолюдські морально-етичні цінності, як доброзичливість, любов, лагідність, привітність, шаноба, ґречність. Про ці чесноти українського народу згадували й іноземні мандрівники. Так, французький аташе Жан Бенуа Шерер писав: «Українці — це рослі, сильні люди, привітні й гостинні». А данський посол Юлій Юст, проїжджаючи в 1709 році Україною, відзначав, що «...місцеві мешканці, як і все населення України, вдягаються чисто й чисто утримують доми, відзначаються великою охайністю і ввічливістю».

—  Цікаво, а що означає слово «ввічливість»?

—  Первісне значення цього слова пов'язується з формою «у вічі»: тобто увічливий — «той, хто дивиться у вічі».

—  Як це зрозуміти?

—  А ось як. Найперше, що треба показати співбесідникові, — це вияв миролюбності, відсутність ворожості, агресивності. Це мав засвідчити насамперед погляд людини, адже недаремно кажуть у народі, що очі — дзеркало душі. Тому, спілкуючись (вітаючись, прохаючи про що-небудь, дякуючи, запрошуючи тощо), співрозмовники дивились у вічі один одному. Поступово прикметник «увічливий» переосмислився й набув переносного значення: «той, що дотримує правил пристойності, виявляє уважність, люб'язність» (За М. Білоус).

Запам'ятай

Діалог — це спосіб передавання чужої розмови, різновид прямої мови.

Діалог — це дослівно відтворена розмова двох осіб. Він складається з реплік.

Репліка — це вислів одного з учасників розмови. Кожна репліка діалогу записується з нового рядка, без лапок, пе¬ред нею ставиться тире.

— Який жах! — обурювався пасажир. — Ніякої пошани, вихованості.

— А що вам, власне кажучи, треба? Юнак поступився вам місцем. Ви сидите!

— Я-то сиджу, але моя дружина стоїть.

— І в руках вашої дружини такі важкі сумки...

— Я не сприймаю вашої іронії.

— Це не іронія, це, справді, жахливо.

Якщо репліка супроводжується словами автора, то у висловлюванні ставляться ті самі розділові знаки, що й при прямій мові.

Різновид діалогу — полілог. У полілозі беруть участь кілька осіб (троє і більше).

У драматичних творах діалоги і полілоги становлять основну форму відтворення змісту, тому запис їх полегшений:

а) з абзацу пишеться ім'я дійової особи, ставиться крапка, а потім записується репліка.

Офелія. Король устає!

Гамлет. Що, злякався хлопавки?

Королева. Що з вами, ваша величносте?

Полоній. Припиніть виставу!

Король. Присвітіть мені. Ходім звідси! Усі. Світла! Світла! Світла!

(В. Шекспір)

б) з абзацу пишеться ім'я дійової особи без розділових знаків, з наступного абзацу — репліка (у поетичних творах).

Єлизавета

А де ж твій край?

Микита

То Новгород великий.

(І. Кочерга)

Завдання 2:  прочитайте діалог, вибраний з учнівського твору. Зі скількох реплік він складається? Прокоментуйте розділові знаки в діалозі.

- Добрий день!

- Привіт! Я рада, що ми з тобою зустрілися, а то ні з ким обго¬ні ірити тему твору з української мови.

- Цікаво. І яка ж це тема?

- «Яким я уявляю майбутнє України». Про що тут можна писати?

- Як про що? Гарна тема. Мене, наприклад, хвилює доля рідної землі та її майбутнє. Слова високі, але ж це наше життя.

- Яке там майбутнє? Ми сьогодні не дамо собі ради. Усе має український народ: родючі ґрунти, корисні копалини, розвинену науку й самобутню культуру... Але все воно, мені здається, кинуте напризволяще. Повноправними господарями на нашій землі є іноземці. На ринку — іноземні товари. Навіть цукор і пшеницю завозимо з-за кордону. Невже ми такі бездарні?

- Ні, я з тобою не згоден. Наш народ сильний, вольовий, працьовитий. І я впевнений, що українці подолають труднощі. Держава в майбутньому стане багатою і квітучою

- Добре, хай буде по-твоєму. А до чого зводиться наша духовність? Примітивні бойовики, набридлива реклама... Ми свідомо хочемо втратити те, за що так довго боролися.

— Я й щодо цього певен: здоровий глузд переможе.

— А спробуй-но пояснити, чому нас не вважають європейцями, хоча ми живемо в центрі Європи.

— Не так усе просто, як здається. Адже майже триста років світ переконували, що української нації не існує. Але мине небагато часу, і нас прийме європейська спільнота.

Завдання 3: прочитайте. Складіть стислий переказ, зберігаючи діалоги.

Український письменник Григорій Косинка обідав у ресторані.

Я підсів до нього і зразу ж почав захоплено висловлювати свої враження від його творів.

Косинка слухав мене спочатку, як мені здалося, з упередженням чи недовірою, можливо, насторожений проти такого палкого вияву захоплення. Потім у його очах — так видалося мені — заблимали смішинки. Але, можливо, то мені теж тільки здалося, бо далі він слухав дуже уважно, лише інколи підкидаючи короткі репліки. Власне, не репліки, а підказував назви творів, про враження від яких я говорив із захопленням.

— Ага! Це ви маєте на увазі «Приблуду»?

— Звичайно, — підтвердив я, — саме «Приблуду»! Ще після кількох моїх високопарних оцінок:

— А це вже з «Червоного вечора»...

— З «Червоного вечора». Чудова річ!.. Але «Олов'яний перстень» мені якось більше припав до серця. Як це у вас здорово виходить, коли розкриваються людські характери...

— Атож, — зовсім серйозно мовив Косинка, — характери розкриваються надзвичайно сильно. Саме цим і позначений талант Степана Васильовича Васильченка...

Я не зрозумів.

І тоді Косинка почав реготати. А я дивився на нього незрозуміло й спантеличено. Пересміявшися, Григорій заспокоював мене, що таке, мовляв, може трапитися з кожним, коли до його рук потрапте книжка без титульної сторінки або тим паче купа вирізок, де не позначено прізвище автора (За Ю. Смоличем).

ІІ. Випишіть із тексту вправи речення зі вставними конструкціями. Поясніть уживання розділових знаків.

Завдання 4: спишіть, розставте пропущені розділові знаки.

Якось Касьян і Микола Чудотворець ішли в церковних справах одягнувши білі ризи. Дорогою вони зустріли бабусю що загрузла в багнюці. Микола й каже

Давай Касьяне допоможемо старенькій!

Я не можу відповів Касьян Мої білі ризи забрудняться...

Миколай тим часом допоміг немічній жінці вибратися з болота але при цьому замастив одіж.

Ідуть обоє мовчки, коли це їм назустріч вийшов Бог і питає

Чого це в тебе Миколаю брудні ризи?

Гам дорогою загрузла бабуся відповів Чудотворець то я рятував її.

А в тебе чому чисті? звернувся до Касьяна.

А я не побажав бруднитися.

Гаразд промовив Бог якщо ти злегковажив святу заповідь —

допомагати людям у біді, — то пам'ятати тебе будуть раз на чотири роки (свято Касьяна припадає на 29 лютого) а Миколая за його добрий вчинок відзначатимуть двічі на рік! (За В. Скуратівським).

07.05.2020
Виконайте тест

1. Укажіть рядок, де є непряма мова (окремі розділові знаки пропущено)

А Боже, яка краса! Обізвалась, ні до кого не звертаючись, тіточка Олена (М. Олійник).

Б Ми за дітьми йдемо до жінок, запитуємо Хто посадив цю тополю? Чи давно вона росте тут? (В. Сухомлинський).

В Не кидайте хлібом, він святий — в суворості ласкавій, бувало, каже дід малечі кучерявій (М Рильський).

Г Сахно запитав, як здоров’я Степаниди Петрівни, як живеться Семенові, чи не думають вони заводити садок... (В. Собко).

2. Укажіть речення, яке відповідає схемі«П!» — а. (окремі розділові знаки пропущено)

А Ні, не клич мене, весно, казала я їй, не чаруй і не ваб даремне (Леся Українка).

Б На шляху, прощаючись, Люба сказала Ти б колись, Михайлику, і до нас заскочив. Ідеш собі з ковзанки, то й заверни в наш двір (М. Стельмах).

В Важливо не те, як малюю я, а що в тому бачать інші сказав Валерій Я ніколи не стану художником. Я це зрозумів і радий, що зрозумів вчасно (Ю. Мушкетик).

Г Вмивайся, вмивайся, дитино! квапить мене мати (М. Стельмах).

3. Укажіть речення, у якому розділові знаки при прямій мові розставлено правильно А «З щастя та горя скувалася доля» — каже людська поговірка(Панас Мирний).

Б «Ну, добре, стримав образу Аркадій Петрович. — Не одрікаюсь од своїх слів» (М. Коцюбинський).

В Струна бринить лагідною луною: «Я тут, я завжди тут, я все з тобою!» (Леся Українка).

Г «Леоніде, — Адріана відірвала обличчя від долоні — а ви читали «У пошуках утраченого часу» Марселя Пруста?» (Р. Іванчук).

4. Укажіть рядок, у якому допущено помилку при заміні прямої мови непрямою

А Мати нагадала Оленці, щоб не спізнитися на урок.

Б Бабуся попросила внука, щоб сходив до аптеки за ліками.

В Василь сказав батькові, що в новій школі дуже цікаво.

Г Золота рибка запитала дідуся, чого йому треба.

5. Установіть відповідність між поняттями та прикладами

1 пряма мова

2 діалог

3 непряма мова

4 цитата

А Дідусь підтвердив, що на плесі завжди є качки (Остап Вишня).

Б «Мушу йти в полонину, Марічко», — сумував Іван заздалегідь (М. Коцюбинський).

В За словами О. С. Мельничука, «основною одиницею мови в усіх мовах є речення».

Г — Вставай! Годі спати. Треба вирішити, як нам жити далі.

— Що? — не второпав спросоння Марусик.

— Ти як хочеш, а я думаю втекти з дому, — важко зітхнув Сашко Циган (В. Нестайко).

6. Установіть відповідність між схемами та реченнями (окремі розділові знаки в реченнях пропущено)

1 А: «П».

2 «П? — а. — П!»

3 «П, — а. — П?»

4 «П?» — а.

А А це що таке притишила Соломія до себе Краще про концерт думай (В. Врублевська).

Б Так, бачу, ти усім тут добре надоїв Кіт Вовкові сказав Чого ж ти, братику, сюди і забігав (Л. Глібов).

В Що ж я буду в світі Божому діяти сама з малою дитиною промовила Нимидора (І. Нечуй-Левицький).

Г Я подумав тоді Тіні коротшають так само непомітно, як і людське життя (Г. Тютюнник).

7. Установіть відповідність між реченнями та розділовими знаками, пропущеними у них

1 кома

2 тире

3 двокрапка

4 крапка

А Що ж не дає мені промовити просто «Так, доле, ти міцніша, я корюся» (Леся Українка).

Б «Помилуйте! — йому Ягнятко каже — На світі я ще й году не прожив» (Л. Глібов).

В «Хто ж ти, братцику, будеш — вівчар?» -— зацікавився Іван (М. Коцюбинський).

Г «Мамо — питаю, — то льони цвітуть?» (О. Гончар).

Д «То ти вмієш тільки реготати? — скрипнув Пилипко. Так не боюсь я тебе!» (Панас Мирний).

8. Прочитайте текст (окремі розділові знаки пропущено). Виконайте подані до нього завдання.

Легенда про зозулю

(1) Про зозулю складено багато пісень та легенд. (2) Розповідають, що жила дівчина, яка називалась Зозуля, розумна, вродлива, тільки лінива дуже. (3) Якось послала мати свою Зозулю брати льон під лісом, а та льон не брала, вилізла на дуба, сіла на гілку крислату і до хлопців: Ку-ку Ку-ку. (4) А мати зварила обід та й теж пішла в поле доцці допомагати. (5) А кувала б ти, дочко, доки світу й сонця закляла мати, коли побачила, що її Зозуля на дубі сидить. (6) Як почула дівчина, що в неї від прокльону материного крила почали рости, заплакала й полетіла. (7) Але і птахою Зозуля залишилася ледачою: гнізда не в’є, дітей не годує, лишень літає лісами, роки людям рахує, сміється, дівчатам каже, коли вони заміж підуть.

— Позначте речення, у якому допущено орфографічну помилку.

— Позначте речення, яке відповідає схемі «П!» — а.

9. Складіть твір-роздум (8-10 речень) на тему «Рідна земля лікує душу», увівши різні конструкції: пряма мова до і після слів автора, слова автора всередині прямої мови.

05.05.2020

Завдання 1: перегляньте відеоурок

Завдання 2: проаналізуйте розділові знаки у реченнях із прямою мовою.

1. Чи далеко до Києва?

Питаються якось хлопця

Подорожні люди:

«Чи багато верстов, сину,

До Києва буде?»

«А не знаю, ;— хлопець каже, —

Було вісімнадцять,

Тепер менше, либонь, стало,

Здається, сімнадцять!»

«Що ж то, сину, за пригода

Така прилучилась?»

«Та пригода — не пригода —

Верства повалилась!»

С. Руданський

Завдання 3: поставте пропущені розділові знаки у реченнях з прямою мовою.

1. Вудьте люде це постійний заклик і пересторога Шевченка (Є. Маланюк). 2. Та мені зав'язали руки люди Хай страждає кажуть треба так (І. Драч). 3. А слова плоть ясна і нетлінна Проблискує Народе встань (Д. Павличко). 4. Мамко гукаю сміючись та ви ж в мене ще зовсім молоденькі (Ю. Збанацький). 5. Люди що створили цю живу красу мабуть у душі поети подумав я оглядаючи все навколо (І. Цюпа). 6. Ти ба дивується Данило, високо зводячи брови. Сиплються як горох. 7. Коли б треба було окреслити творчість Лесі Українки одним словом писав Максим Рильський то найвідповідніше слово було б — боротьба (Л. Міщенко). 8. Воскреснемо бо світить нам у віки пророцтво Тараса Не вмирає душа наша не вмирає воля (Я. Гоян).

Завдання 4: за поданими схемами складіть речення з прямою мовою.

1. «П», —а. 2. А: «П!» 3. «П?» — а. 4. «П, — а, — п». 5. «П? — а: — П». 6. «П! — а. — П». 7. А: «П?»

30.04.2020

Пряма і непряма мова

Завдання 1: прочитайте пояснення двічі

ПРЯМАМОВА

ВИРАЖАЄ	мовлення іншої особи, передане дослівно, без змін
СУПРОВОДЖУЄТЬСЯ	словами автора, що вказують, кому вона належить
СТОЇТЬ	після слів автора, перед ними або всередині них

Пам’ятка

«Сім правил до теми»

1. Пряму мову записуємо з великої літери й беремо з обох боків у лапки. Після слів автора ставимо двокрапку. Слова автора після прямої мови записуємо з малої літери.

2. Якщо слова автора стоять усередині прямої мови, то можливі три варіанти розділових знаків: «П,—а,—п». «П, — а. — П».«П,—а:—П».

3. Цитати завжди беремо в лапки, крім випадків, коли цитата є частиною речення, тоді її пишемо з малої літери. Указівку на автора цитати беремо в дужки, після другої дужки ставимо крапку.

4. Віршований текст у лапки не беремо, оформляємо як звичайну цитату.

5.Кожну репліку діалогу записуємо з нового рядка, перед нею ставимо тире.

6. Якщо репліки записуємо не з абзацу, а підряд, то кожну з них беремо в лапки, а між ними ставимо тире: «П, — а. — П?»—«П, — а. – П».

7. Різновид цитати — епіграф. У лапки не беремо. Указівку на джерело пишемо під епіграфом справа без дужок, крапку після неї не ставимо.

Розділові знаки при прямій мові

Правило	Приклад
«П»,—а. «П?»-а. «П!»—а.	«Не на тебе ждать я буду», — поет відповідає. «Хто ж се я?» — поет питає. «От спасибі!» — крикнув лицар.
А:«П?»	Тут поет не втерпів:«Хто там?»
«П,—а,—п».      «П,— а. —П».      «П?- а. - П».                         «П!— а. — П».	«Голос маю, — каже лицар, — та не тямлю віршування...» «Ні, се я, — озвався голос. – Маю справу пильну дуже». «Що ж?— поет на те говорить. — То за   ручку та й до шлюбу!» «Годі жартів! — крикнув згорда. — Бо задам тобі я гарту!» (Леся Українка)

Слід зауважити! Окремого коментаря потребує випадок, коли слова автора стоять усередині прямої мови. Після слів автора ставиться кома з тире й пряма мова починається з малої літери, якщо слова автора стоять не на межі двох речень прямої мови, а всередині одного речення прямої мови: «Що ви, — кажу, — шукаєте?» (Л. Костенко).

Слід зауважити! Коли одна частина слів автора стосується тієї частини прямої мови, яка йде перед розривом, а друга — тієї, що йде після нього, то після слів автора ставиться двокрапка й тире, а пряма мова продовжується з великої літери («П,—а:—П».): «Знаю, що по закону, — сердито відповів на те Лозовий і додав: — Вишняку шкода» (В. Дрозд).

Пряма мова не виділяється лапками, якщо немає вказівки на те, кому вона належить: Недарма кажуть: пісня — душа народу (В. Скуратівський).

Непряма мова

Непряма мова —  це чуже мовлення, передане тільки із збереженням змісту висловлюваної думки без збереження форми та інтонації висловлювання.

При потребі пряму мову можна замінити на непряму, при цьому слова автора стають головним реченням, а пряма мова — підрядним.

У непрямій мові опускають вигуки, повторення, іноді вставні слова, частки, а звертання або опускають, або роблять підметами чи додатками:

«Тату, добридень!» — сказав я йому, спинившись.

Я, спинившись, привітався до тата.

При заміні прямої мови непрямою займенники і дієслівні форми 1-ї та 2-ї особи замінюються займенниками і дієслівними формами 3-ї особи. У реченні з непрямою мовою займенники і прислівники стають сполучними словами, а питальна частка чи — сполучником.

Якщо пряма мова складається з кількох речень, то при заміні її непрямою утворюється багатокомпонентне складне речення:

«Ми вас проведемо? – упевнено сказав білоголовий сміливець першокласного віку. – Ми знаємо, куди вам треба» (О. Гончар).

Білоголовийсміливецьпершокласноговікуупевненосказав,щовониїхпроведуть,щовонизнають,кудиїмтреба.

Запитання, передане прямою мовою – пряме, а непрямою – непряме.

У кінці речення з непрямим питанням ставиться крапка.

Речення прямої мови	Засоби зв'язку	Приклади
		пряма мова	непряма мова
Розпо-відне	Сполучни­ки: що, ніби, щоб	Передихнула, промовила вголос:«Я вільна»(Р.Іваничук)	Передихнула, промовила вголос, що вільна.
Питаль-не	Сполучники чи сполучні слова: хто, що, який, чий, котрий, де, куди, чи, коли, як тощо	«А куди ви їдете, люди добрі?» — осмілився спитати Павлусь (А.Чайковський)	Павлусь осмілився спитати, куди во­ни їдуть.
Спону-кальне	Сполучник щоб	«Тосю, ану йди сюди!» - закричав Юрко (Є.Гуцало)	Юрко закричав, щоб Тося підійшла.

Завдання 2: дайте відповіді на запитання (усно)

1. Що таке пряма мова? 

2. Що таке непряма мова?

3. Яку роль виконують слова автора при прямій мові?

4. Які ви знаєте різновиди прямої мови?

5. Які розділові знаки ставляться у реченнях з прямою мовою?

Завдання 3: запишіть, розставляючи потрібні розділові знаки при прямій мові.

1. Життя в неволі нічого не варте відказав Максим краще смерть! (І.Франко). 2. Пам’ятаю, казала мені мати Цей світ як маків цвіт Зранку цвіте до вечора опаде! (О. Довженко). 3. Роби добро казала мати і чисту совість не віддай за шмати! (Д .Павличко) 4. Я подумав тоді Тіні коротшають так само непомітно як і людське життя (Г.Тютюнник). 5. Ніщо так не красить людину, як натхнення подумала Ярослава (О.Гончар). 6. Все, все ми віддаємо тобі Батьківщино промовив він раптом якимсь дивним голосом ні до кого. Все! Навіть серця (О. Гончар).

 Завдання 4: накресліть схеми поданих речень.

1. «Ось тут заложимо оселю для себе і для тих купців, що сюди будуть приїжджати», — сказав найстарший Кий.

2. Аскольд і Дір побачили гарне місто над рікою, ввійшли до нього і сказали киянам: «Ми будемо у вас князювати, будемо вас боронити перед нападами чужих племен» (За А. Лотоцьким).

 Завдання 5: Прочитайте речення. Перебудуйте подані речення у речення з непрямою мовою. Запишіть їх. Що змінилося? (І варіант – непарні речення, ІІ варіант – парні).

1. «Чого ж ти, Петре, стоїш, заступаючи пів небокраю?» - запитала вчителька (О. Забужко). 2. «У справжньому художньому творі не можна вийняти один вірш, одну строфу, одну фігуру, один такт із свого місця і поставити в інше», — зазначав Лев Толстой. 3. Кажу дітям: «Подивімося в небо...» (В. Сухомлинський). 4. В одній зі своїх статей письменник Сергій Носань гнівно запитує: «Чому ж ми самі часто нехтуємо мовою материнською, цим скарбом, з якого виростаємо?» 5. «Я буду брати себе в руки», - обіцяв Рубан. 6. «Любіть Україну, всім серцем любіть!» — закликав Володимир Сосюра.

•  Зверніть увагу, які речення ми отримали в результаті перетворення?

•  Що стає головною частиною речення, а що підрядною з’ясувальною?

28.04.2020
Котрольна робота 
Фото виконаних робіт обов'язково надісоати на електонну пошту juliakrainukova@gmail.com 

1. Указати правильне твердження.

А Звертання — це слово, яке виражає ставлення мовця до висловленого ним повідомлення.

Б Звертання — це чуже мовлення, передане дослівно, без змін.

В Звертання — це слово, що називає особу або предмет, до

якого звертаються з мовленням.

Г Звертання — слово або сполучення слів, речення, що містить у собі додаткове повідомлення.

2. Знайти речення, у якому звертання стоїть на початку.

А Ти зійди на гору, брате, і поглянь на схід: стали світлі наші хати і просторий світ 

Б О ліро пушкінська, на світ увесь брини про зорі щастя 

В Ми зберегли тебе, вкраїнська мово, щоб лютий ворог не поранив 

Г Добридень, тату мій і далі неосяжні, прийміть любов мою й тепло пісень моїх

3. Визначити речення з поширеним звертанням.

А  До тебе, Україно, наша бездольная мати струна моя перша озветься

Б Пригадайте, мамо, те прощання край воріт, де сяяла роса 

В Микито, знов мою пораду ти забув і судиш про князів 

Г До тебе, мій дорогий юний друже, приходять усе нові та нові книжки, які відкривають безмежні обрії знань

4. Вставні слова по-перше, нарешті, з одного боку, між іншим, отже, власне кажучи виражають:

А  впевненість або невпевненість;

Б  емоції мовця;

В  порядок викладу думок та зв'язок їх між собою;

Г  джерело повідомлення.

5. Знайти речення зі вставним словосполученням.

А Густий, соковитий, запашний бур’ян з-під ніг слався, мені здавалося, до самого обрію 

Б Оце (одного разу було свято й погода) сиділа стара Кармелиха коло своєї хати на призьбі, дивилася у поле на шлях 

В Почуття підлого переляку і жадоби жити (за всяку ціну жити!) змагалося з почуттям честі, з почуттям самозбереження, важливішого, ніж збереження фізичне 

Г Чи тільки терни на шляху знайду, чи стріну, може, де і квіт барвистий 

6. Знайти речення, у яких вставні слова виражають упевненість.

А Безумовно, ти хоч не феномен, але спритний чоловік 

Б Мені тепер відкрилося, нарешті, що людина створена для любові, для кохання, для зачарованості й захопленості 

В Живу, як знаєте, я на хуторі, якраз на узліссі 

Г Увечері, справді, пішов дощ 

7. У яких реченнях допущено пунктуаційні помилки?

А О поле, й дорога, і річка, й узлісся зелене! Ви в серці у мене 

Б О незвичайна, чародійна мово, Хоч пронеслася молодість громово, Твій звук у мене в серці не затих 

В О Львове батьку мій камінний, знаю, Як мучила тебе страшна жада в бою, коли напасницька орда Топтала й роздирала Русь безкраю 

Г За все тобі спасибі, низький уклін о земле, наш уклін!

8. Установити відповідність між реченнями і типами вставних конструкцій, ужитих у них.

А Юні друзі, ви, певна річ, полюбляєте мандри Б Література завжди наповнює ідеї плоттю й кров’ю В А я хвилинку виберу, скажу про командира (отак за першим спогадом і другий виплива): душа у нього щира… Г Мабуть, не злічити всіх визначень сили і краси народного поетичного слова	1 Вставне слово. 2 Вставне словосполучення. 3 Вставне речення.

9. З’ясувати відповідність між реченнями і типом вставних конструкцій за вираженням ставлення мовця до повідомлюваного.

А Жахіть війни, на щастя, ви не зазнали… Б Мабуть, передчуття розлуки властиве людині В Зрештою, навчання триває і після закінчення школи Г На материні прохання, уявіть собі, ніхто не зважає Д Чигирин, здається, глянув не в очі, а в душу брата Е Тепер, щоправда, досить було голо і сумно	1 Активізація уваги. 2 Вказівка на джерело повідомлення. 3 Послідовність викладу. 4 Почуття. 5 Невпевненість. 6 Упевненість.

10. Позначити речення, в якому правильно розставлено розділові знаки.

А  Розцвітай, ти веснонько, красна, духом творчості все онови. 

Б  Благословенні, ви, сліди, не змиті вічності дощами мандрівника Сковороди. 

В  Розвійтеся з вітром, листочки, зів'ялі розвійтесь як тихе зітхання! 

Г  Україно! Ти, моя молитво! 

Скласти два речення зі звертаннями так, щоб у першому реченні слово «здавалося» було вставним, а в іншому — членом речення.

23.04.2020

Синоніміка простих речень з відокремленими членами

Завдання 1: дайте відповіді на запитання (усно)

Які члени речення називаються відокремленими? Яка їх роль у реченні?

-         Які члени речення можуть бути відокремленими?

-         Чим може ускладнюватись просте речення?

-         Які речення називають складними?

-         Які сполучники поєднують прості речення у складне?

Завдання 2: записати речення, переробити їх на складні.

Усім смакувала паска, спечена мамою. – Усім смакувала паска, яку спекла мама.

Повернувшись із церкви, сім`я снідала освяченими смаколиками. – Сім’я снідала освяченими смаколиками, коли повернулась із церкви.

Завдання 3: прочитайте:

З метою економності вислову й точності відтворення думки в українській мові часто вживають дієприкметникові та дієпри­слівникові звороти.

Рекомендації щодо їх вживання такі:

• Дієприкметникові звороти замінюють додаткові підрядні ре­чення і дозволяють уникнути надмірного повторення сполуч­ного слова «який».
• У діловому, науковому стилях краще вживати прості речення з дієприкметниковим зворотом, у розмовному мовленні — складнопідрядні з підрядними означальними, оскільки в під­рядних означальних більш виразно підкреслюється дія, у діє­прикметникових зворотах — ознака.
• Дієприслівникові звороти коротші і динамічніші, ніж анало­гічні їм значеннєві форми обставинних підрядних речень.

Дієприслівниковим зворотом не можна висловити значення часу, причини, умови. Тому якщо треба зберегти смисловий відтінок одного з цих типів підрядних речень, його не слід замінювати дієприслівниковим зворотом.

• Не рекомендується розпочинати речення або абзац дієприслів­никовими зворотами, бо це збільшує його обсяг і надає сухого, трафаретного, канцелярського звучання усьому тексту.
• Оскільки смислова близькість дієприслівникових зворотів до підрядних речень менша, ніж у прикметникових зворотів, під час заміни — якщо є можливість вибору — про це слід пам’ятати.
• Паралельне вживання синонімічних структур сприяє уник­ненню одноманітності мовлення, урізноманітнює його.

Завдання 4: виписати у дві колонки номери речень

І – з дієприкметниковими зворотами;

ІІ – з дієприслівниковими зворотами.

1. З писанок-видуванок можна зробити оригінальне оздоблення для оселі, поклавши їх на розписні етнічні тарілочки або почепивши на «косичку», сплетену з кольорових ниток.

2.  Писанки, освячені у церкві,  ставали своєрідними оберегами від усього лихого.

3. Українська писанка, пройшовши випробування часом, роки за-

буття й спроби викреслити її з культурного спадку народу не загинула:

сьогодні вона яскраве втілення вічного життя, міні-модель Всесвіту,

його промовистий символ.

4. Майстри-писанкарі, віддаючи перевагу червоно-чорній та жовто-червоній гамі кольорів, доволі часто зображували на писанках Сонце як джерело світла, тепла, так зване «всевидяще око».

5. Писачок, зроблений самотужки із трубочки з жерсті, вимальовує на яйці магічні орнаменти Всесвіту.

Завдання 5: виконайте запропоновані завдання. Відповіді обґрунтуйте.

1. Граматично правильно продовжте речення, що починається діє

прислівниковим зворотом:

Дивна річ, не знаючи астрономії, …

А Було представлено писанку як маленьку модель Землі та Всесвіту.

Б У давні часи існували уявлення про писанку як про маленьку модель Землі та Всесвіту.

В Писанка являла собою маленьку модель Землі та Всесвіту.

Г Наші пращури представляли в писанці маленьку модель Землі та Всесвіту.

2. Граматично правильно продовжте речення, що починається діє

прислівниковим зворотом:

Чаруючи око своєю вишуканістю, мініатюрністю, гармонією та колоритом, …

А Було передано нащадкам прадавні символи світорозуміння й природи.

Б В орнаментах писанок донесено сучасникові прадавні символи світорозуміння й природи.

В Орнамент писанок несе прадавні символи світорозуміння й природи.

Г Майстри передали в писанках прадавні символи світорозуміння й природи.

3. Граматично правильно продовжте речення, що починається діє

прислівниковим зворотом:

Сягаючи в далеке минуле, …

А У писанках було поєднано язичницький звичай зустрічі весни та християнську ідею воскресіння й спасіння душі від мороку.

Б Історія писанок поєднала в собі язичницький звичай зустрічі весни та християнську ідею воскресіння й спасіння душі від мороку.

В У сучасних писанках поєднуються язичницький звичай зустрічі весни та християнська ідея воскресіння й спасіння душі від мороку.

Г Майстри поєднали в орнаментах писанок язичницький звичай зустрічі весни та християнську ідею воскресіння й спасіння душі від мороку.

Завдання 6: прочитайте текст; замініть виділені речення з дієприслівниковими  та дієприкметниковими зворотами на складні. Запишіть.

Мудрі люди кажуть: «У світі доти існуватиме любов, доки люди писатимуть писанки».

Починають писанкарювати на свято Стрітення (15 лютого). За традицією, писанки пишуть дівчата й жінки. Дівчата пишуть писанки, прикликаючи щасливу долю. Бездітні жінки — мріючи народити дитинку. Їм радять три роки підряд писати по дванадцять писанок і роздавати дітям. Господині — дбаючи про злагоду її достаток у хаті.

Зустрічаючись на Великдень, люди вітаються один з одним словами: «Христос воскрес!». У відповідь чується радісне: «Воістину Воскрес!». За давньою традицією після цього люди тричі готуються Й вручають один одному писанки. Освячені в їжу не вживають, вважаючи оберегами. їх тримають в оселі на почесному місці протягом Багатьох років.

Довго побутують в народі обряди та звичаї, пов`язані із писанками. Наприклад, дівчата вмивалися водою, опустивши перед цим у неї крашанку чи писанку, щоб бути гарними. Писанки використовували як символ кохання, даруючи їх юнці. У народній медицині ними «викачували» хвороби. Свячені писанки закопували в землю (на високий врожай), клали в домовину, у ясла для худоби, лушпиння з писанки Кидали «на щастя» на дах оселі.

21.04.2020

Завдання 1: Прочитайте речення. Зверніть увагу на виділені члени речення, які уточнюють (конкретизують) значення попередніх слів. Зробіть висновок про роль уточнювальних членів речення в мовленні.

1. Тут, на березі зеленім, ллються пахощі чудові, шелестять казки осоки, роси сиплються вночі (Олександр Олесь). 2. Це сталося торік, восени (Ю. Мушкетик). 3. Сиве волосся падало кружком, по-козацьки (М. Коцюбинський).

Уточнювальні члени

Уточнювальними є члени речення, які конкретизують, пояснюють зміст попередніх членів речення, звужуючи або обмежуючи їхнє значення.

Уточнювальні члени речення відповідають на питання а де саме? а коли саме? а як саме? а хто саме? і под. НАПРИКЛАД:

У цьому реченні обставина між кучугури уточнює обставину угору, звужуючи її лексичне значення.

Допоміжні слова

Відокремлені уточнювальні члени речення можемо вводити в речення також за допомогою слів тобто, цебто, або (тобто), чи (тобто), а саме, наприклад, зокрема, у тому числі, особливо та ін. Ці слова від уточнювальних членів речення комою не відділяємо. НАПРИКЛАД: Книги за старих часів, тобто в ХVII-ХVIIІ століттях, продавалися перш за все в друкарнях (В. Шевчук). Уточнювальним може бути будь-який член речення, але найчастіше - обставина місця й часу. НАПРИКЛАД: 1. Вони жили далеко, за Розкатом (Л. Костенко). 2. Ніч була гаряча, жнив’яна (І. Нечуй-Левицький).

Синтаксичні синоніми

У деяких випадках члени речення можуть бути або не бути уточнювальними. Це залежить від того, який зміст вкладає автор у своє висловлення. ПОРІВНЯЙМО:

Відокремлення

На письмі уточнювальні члени речення відокремлюємо комами, а в усному мовленні - інтонацією.

Уточнювальний член речення стоїть безпосередньо після слова, яке він уточнює.

Завдання 2:  прочитайте речення. Доведіть, що виділені члени речення є уточнювальними. З'ясуйте їхню синтаксичну роль. З якою метою вживають у мовленні уточнювальні члени речення?

Гук лісорубів і пил передзвін - усе мені любе отут, у Закарпатті (К. Дрок). 2. Під Києвом, на березі Дніпра, хлопча стояло в мареві світанку... (Б. Стельмах). 3. Вдалині, між телеграфними стовпами, мріли рожеві крейдяні гори (Гр. Тютюнник). 4. У всьому треба знати міру, навіть у скромності (А Франс). 5. Голоси під липами тепер звучали м’якше, по-вечірньому (М. Булгаков). 6. Клімат, зокрема співвідношення тепла і вологи, впливає на формування різних типів ґрунтів (3 підручника). 7. Сядеш на цю софу, і яка б не була хитавиця - чи кільова, тобто подовжня, чи бокова, поперечна, впасти не було куди (І. Гончаров).

Завдання 3: випишіть речення з уточнювальними членами, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть ці члени речення відповідно до їхньої синтаксичної ролі.

1. Улітку в спраглому небі гойдається вітер одвічних лип (О. Гаран). 2. Тут двоє матерів твоя і Божа. Хай нас на шлюб вони благословлять (Л. Костенко). 3. На тім боці затоки під самим городом юрмилося на льоду багато люду (П. Загребельний). 4. Живуть там довкола маминої й батькової хати вітри і птахи і сонце і земля твоя і твій рід і твої перші кроки (О. Сизоненко). 5. І жаль мені малому стало того сірому сироту (Т. Шевченко). 6. А у верхів’ях по шовкових струнах дзвеніла тепло-лагідна й поважно-сувора музика, як молитва храму лісовому... (М. Івченко).

ІІ. Доведіть, що в першому реченні виділена обставина не є уточнювальним членом речення. Свою відповідь звірте з міркуванням, поданим нижче.

МІРКУЙМО. У першому реченні конструкція в спраглому небі є обставиною місця, а слово улітку - обставиною часу. Логічно, що за допомогою поняття, яке означає місце, не можна конкретизувати, уточнити поняття, яке означає час. Отже, виділена обставина не є уточненням до обставини улітку.

Завдання 4: прочитайте текст. Визначте його тему й мікротеми. Чому оповідач вважав, що його пращури були причетними до написання листа турецькому султану?

МОЇ ПРАЩУРИ

Сад наш на визначному, історичному, місці. За свідченнями всіх переказів і легенд, колись тут, на нашому острові, стояла деякий час Запорізька Січ, вирувало хоробре веселе козацтво. Дуже вдало обрали наші предки собі місце для табору. Уже тоді, кілька століть тому, вони розумілися на тактиці та стратегії. Найдрібнішу кінноту дикої татарви звідси можна було помітити за десятки кілометрів. Мій приятель, викладач історії Роман Романович, запевняє, що саме тут, на нашому острові, писали козаки свою знамениту відповідь турецькому султану Магомету.

Приїжджі археологи знайшли на острові рештки козацьких доменних печей. А ще пізніше, під час копання льохів для вина, знайшли ми й самого хазяїна Січі - запорожця.

Я, Микита Братусь, від них походжу. У глибині серця ношу переконаність, що листа турецькому султану було написано не без прямої участі одного з моїх пращурів. Ви запитаєте, які в мене дані? Свідків, звичайно, важко встановити, але коли дивлюся я на тих мальованих запорожців, що стоять собі, з’юрмившись довкола писаря, і від душі регочуть, то почуваю, які ми з ними близькі вдачею, характером і навіть поглядами (За О. Гончаром).

II. Знайдіть уточнювальні члени речення, поясніть їхню роль у тексті.

III. Перекажіть усно текст. Доповніть переказ описом зображеного на картині І. Рєпіна (2-3 речення), використовуючи уточнювальні члени речення.

16.04.2020

Тема. Усний твір-роздум у публіцистичному стилі на морально-етичну тему.

Пам’ятка учневі

Особливості творів-роздумів на морально-етичні теми:

– в основі лежить з’ясування проблем моралі;

– матеріалом для творів є саме життя – навколишній світ, вчинки і дії людей;

– композиційно такі роботи оформлюють як звичайні  твори-роздуми: вступ, теза, докази, висновки.

З’ясування моральних понять, розв’язання етичних проблем, осмислення мотивів і наслідків людських вчинків завжди привертали людську увагу.  Дослідженням рівня моральності  як суспільства в цілому, так і  окремої особистості займаються різні галузі  суспільних наук. У художній формі питання моралі й етики  досліджує мистецтво. З’ясуванню моральних питань може бути присвячений і учнівський твір.

Твір-роздум  на морально-етичну або суспільну тему здебільшого складається у публіцистичному стилі, основною сферою застосування якого є суспільно-політичне життя. Загальними ознаками стилю є інформативність, логічність, фактографічність, точність (ці риси єднають публіцистичний стиль із науковим),  образність, піднесеність, емоційність, експресивність (цими рисами публіцистичний стиль подібний до художнього). Серед мовних ознак публіцистичного стилю  - вживання суспільно-політичної лексики, емоційно забарвлених слів,  риторичних запитань, стверджень та звертань, окличних речень. Ознакою, властивою власне публіцистичному стилеві є відверта підкреслена оцінність, що насамперед виявляється у вживанні оцінних слів.

У публіцистичному стилі виділяються такі підстилі: власне публіцистичний, політико-агітаційний (застосовується на  політичних мітингах, у текстах прокламацій), газетно-публіцистичний, ораторський (вживається у публічних виступах).

Роботу над твором на суспільну або морально-етичну тему, як і над будь-яким учнівським твором, слід розпочинати з осмислення запропонованої вчителем (або самостійно вибраної) теми та визначення меж цієї теми. Потрібно з’ясувати, що саме потрібно сказати або написати, щоб розкрити тему, що для розкриття теми є найголовнішим, що менш важливим, проте бажаним, від чого зовсім слід відмовитися через несуттєвість або неактуальність.

Після цього потрібно  обміркувати головну думку майбутнього твору – висновок, який має випливати з усього сказаного чи написаного.

Наступний етап роботи над твором – це добір відповідного фактичного матеріалу та його систематизація.  Джерелами фактів для розкриття теми може стати досвід автора майбутнього твору, інформація, одержана ним від учасників або свідків певних подій, статистичні дані з довідників, підручників, періодики  або те, що  у  вигляді фольклорних творів зберігає народна пам’ять чи увиразнює твір мистецтва. Авторові не слід нехтувати також  власною уявою.

Систематизувати ретельно дібраний фактичний матеріал найкраще у вигляді плану твору. Оскільки  твір традиційно має такі структурні елементи, як вступ (зачин), основна частина (виклад) та кінцівка (стосовно до твору-роздуму – висновок), план має бути складним.

Склавши на чернетці план твору, можна перейти  до наступного етапу роботи – створення тексту. Відступів від плану не слід уникати – навпаки, план цілком закономірно може змінюватися в процесі роботи над твором.

Написати твір-роздум у публіцистичному стилі на одну з морально-етичних тем: «Краса врятує світ», «Роби добро – добром озветься», «Екологія природи – екологія душі».

Написані твори надсилайте на елекронну адресу juliakrainukova@gmail.com

Головні вимоги до твору-роздуму такі:  чітке формулювання тези,  добір чітких і вичерпних аргументів на її підтвердження або спростування, логічність і послідовність викладу думок, точність висновків. Важливе завдання – добір виражальних засобів мови (слів, граматичних форм, синтаксичних конструкцій), що відповідають вимогами вибраного стилю.14.04.2020

Завдання 1: перегляньте відеоурок

Завдання 2: запишіть речення, розставляючи потрібні розділові знаки. Виділіть відокремлені прикладки. З'ясуйте, у яких реченнях доцільно вжити тире.

Прибув мій канівський земляк Середа на ім’я Петро. (Г. Косинок) Дружина Платона Симиренка Софія за походженням французька дворянка швидко перейняла козацькі звичаї родини, охоче спілкувалася українською мовою. (Л. Мацько) Із Любечем давньоруським містом пов’язані долі багатьох руських князів Олега, Ярослава Володимировича. (М. Тищенко) Особливо вразила і запам’яталася всім художня композиція Сашка Довженка «Святки» поетична розповідь про народні новорічні торжества. (С. Плачинда)

Завдання 2:  подані речення трансформуйте так, щоб виділені компоненти виступали в ролі відокремленої прикладки. Запишіть змодельовані речення, розставляючи потрібні розділові знаки. Виділіть відокремлені прикладки.

Зразок. Відомий український композитор і письменник Микола Аркас усе життя був вдячний матері. (В. Жадько) — Микола Аркас — відомий український композитор і письменник — усе життя був вдячний матері.

Нащадок племені фулярів із Сенегалу Айра Олдрідж народився у Нью-Йорку. (М. Шудря) Дочка київського князя Ярослава Мудрого Анна у серпні 1049 року взяла шлюб із французьким королем Генріхом І. (О. Балабко) Студент Київського університету Олександр Тулуб познайомився з улюбленим викладачем філологічного факультету, українським письменником Миколою Івановичем Костомаровим. (3. Тулуб)

Завдання 3: поширте речення відокремленими прикладками з довідки.

Україна ... є для нас рідною ласкавою матір’ю. Ім’я Ліни Костенко ... відоме серед шанувальників поетичного слова. Мого товариша ... поважали вчителі та учні.

Довідка: наша Батьківщина, української поетеси, як відмінника навчання.

Завдання 4: Перебудуйте подані речення так, щоб усунути неоднозначність їхнього тлумачення.

Перед малюнками дітей, які були виставлені в клубі, товпилися батьки. До мене підійшов брат мого товариша, який був капітаном футбольної команди. Обличчя наших футболістів, які були замурзані, з побитими колінами, світилися невимовною радістю. У коридорі я зустрів подругу моєї сестри, яка була палкою вболівальницею футбольної команди.

Завдання 5: Запишіть речення. Відокремлені члени речення підкресліть. Різновидом якого члена речення є прикладка? Визначте поширені й непоширені прикладки.

Такий пісенний добрий лад в землі моєї — України. (М. Сингаївський) Я кланяюсь народу-сівачу, його святині-пісні незабутній.

(П. Перебийніс) І пісня — сонячна душа народу — злетіла в небо, плавна і дзвінка. (М. Сингаївський) І долинає дивний спів — сама мелодія, без слів. (О. Ющенко) Усе шукаю день при дні ту пісню — матір, і надію, і рідну посестру мені. (А. Малишко)

 08.04.2020

Завдання 1: опрацюйте і повторіть правила

Другорядні члени речення, які для підсилення їх смислової ролі виділяються в усному мовленні інтонацією й паузами, а на письмі – відповідними розділовими знаками, називаються відокремленими:

На відстані метра від мене на вікні сиділо галченя, майже доросле (О.Копиленко).

Відокремлені члени речення
означення	Непорушно стоять дерева, загорнені в сутінь, рясно вкриті краплистою росою (М.Коцюбинський).
прикладки (як різновид означення)	Бійці, здебільшого вусаті статечні чоловіки, зриваються на ноги, нагледівши офіцерів, і завмирають у готовності (О.Гончар).
додатки	Крім запорожчан, набилося, звичайно, багато і місцевих (Я.Баш).
обставини	Розплющивши очі, Леонід побачив над собою каламутне небо (О.Гончар).

Означення відокремлюються
якщо вони стоять після означуваного слова й виражені дієприкметниками або прикметниками із залежними від них словами	Гола земля, бита крилами вітру, безнадійно сіріла під олив’яним небом (М.Коцюбинський).
два або кілька непоширених означень, якщо вони виражені дієприкметниками або прикметниками й стоять після означуваного слова, перед яким є означення	Сивий полин п’янив повітря гіркими пахощами, густими і задушливими (М.Коцюбинський).
якщо вони стосуються члена речення, вираженого особовим займенником і становлять пару	Схвильовані і вражені, веселі й замислені, дивляться вони на перетворені свої простори (О.Довженко).
узгоджені означення, що стоять перед означуваним словом, коли мають додаткове обставинне значення (вказують на причину дії тощо)	Збентежений з такої зустрічі, хлопець ледве не випустив хлібини (О.Донченко).
неузгоджені означення, виражені іменниками в непрямих відмінках, тоді, коли стоять поруч з узгодженими	Над ставком стояла Довбишева хата, вся в черешнях (І.Нечуй-Левицький).

Не відокремлюються означення
два або більше непоширених означень, що стоять після означуваного слова, перед яким немає означення	Пішли дощі дрібні та безперестанні з сивими непроглядними туманами (Панас Мирний).
виражені дієприкметниковим зворотом, який безпосередньо стоїть перед означуваним словом	Розбуджений подихом весни Дніпро гнівно трусонув могутніми плечима й скинув із себе крижаний панцир зими (Л.Дмитренко).

Відокремлюються прикладки
поширені, якщо відносяться до члена речення, вираженого іменником-власною назвою, стоять після власної назви	Цим полком командував Василь Назарович Боженко, київський столяр (О.Довженко).
непоширені, якщо вони стоять після власної назви	Засідання відкрив Микола Олексійович, директор.
якщо починається словами як, тобто, або, а саме, чи, як-от, зокрема, особливо, навіть, наприклад, в тому числі, на ім’я, за походженням, родом	Польові квіти, в тому числі й сон-траву, треба оберігати (З газети).
поширені, якщо вони відносяться до члена речення, вираженого загальним іменником або займенником	Я, майбутній абітурієнт, добре знаю правила вступу.
непоширені, якщо вони відносяться до члена речення, вираженого особовим займенником	Нікого не боїться і він, Вадик (Ю.Збанацький).
якщо власна назва, що стоїть після загальної, є прикладкою	Так загинув перший син, Павло Петрович Цупов, луганський робітник і син робітника (М.Бажан).
непоширені, якщо відносяться до члена речення, вираженого іменником із залежними від нього словами (типу чоловік, людина, хлопець, дівчина тощо)	Його перестрів той самий лікар, хірург.

Не відокремлюються прикладки
якщо стоять перед власною назвою, до якої вони відносяться	Цим полком командував Василь Назарович Боженко (О.Довженко).
виражені дієприкметниковим зворотом, який безпосередньо стоїть перед означуваним словом	Газ має велике значення як паливо для промисловості (З підручника).

Запам’ятай!

1. Відокремлені прикладки можуть приєднуватись до пояснювальних членів речення словами

або, тобто, як-от, а саме, особливо, навіть, наприклад, на ім’я, родом, за походженням

та ін. (після слів як-от, а саме ставиться двокрапка: Надра України багаті на корисні

копалини, як-от: залізну та марганцеву руду, кольорові метали та нерудні копалини, а саме:

вапняки, доломіти, сіль, фосфорити, каолін тощо.)

2. Прикладка із сполучником як виділяється комами, якщо вона має відтінок причини: Молодому

в’єтнамцю, як постійному мешканцю півдня, дуже дошкуляла північна зима (З газети).

3. Коли ж прикладка із сполучником як показує, в ролі кого або чого виступає предмет (особа),

який уточнюється прикладкою, то така прикладка не виділяється (як = є): Ліс як сировина

і як будівельний матеріал використовується для деревообробної, хімічної і паперової

промисловості (З підручника).

Відокремлюються обставини
виражені дієприслівниками або дієприслівниковими зворотами	Між зелено-сизими полями, звиваючись, висвічує мирний і лагідний Серет (О.Гончар).
виражені іменниками з прийменниками (незважаючи на, у зв’язку з, всупереч, внаслідок, за відсутністю, на випадок, на відміну від, залежно від)	Незважаючи на пізній час і негоду, на вулицях міста купчилися юрби молоді.
виражені іменниками з прийменниками, прислівниками, які відповідають на одне питання і означають додаткові ознаки дії	Там, на пагорбі, стояла золотоверха церква.

Не відокремлюються обставини
одиничні дієприслівники, що мають значення обставини способу дії	І ми не гаючись (тобто негайно) взялися до діла (Ю.Збанацький).
одиничний дієприслівник, який стоїть в абсолютному кінці речення і має значення прислівника	Я був молодий, здоровий і міг працювати не втомлюючись (О.Довженко).
дієприслівникові звороти фразеологічного типу	Бігти не чуючи ніг.

Відокремлeні додатки

Відокремлюються додатки із словами крім, окрім, опріч, особливо, замість, за винятком, у тому числі: За винятком баби Оришки, малий Чіпка нікого не любив (Панас Мирний).

Уточнювальні члени речення вживаються для конкретизації або пояснення значень інших членів речення: На вулиці, під самими ворітьми, знявся над колодязем новий журавель (М.Коцюбинський).

Запам’ятай!

1. Уточнювальні члени речення виступають тими самими (проте неоднорідними) членами

речення, відповідають на ті самі питання: Десь на Залужжі надсадно, з підвиванням,

кричав сич (Г.Тютюнник).

2. З відокремленими уточнювальними членами можуть вживатися слова особливо, головним

чином, у тому числі, наприклад, навіть, зокрема, крім, опріч, поряд, поруч, за винятком:

Хлопець досить успішно склав екзамени з усіх предметів, у тому числі з української мови

(Г.Тютюнник).

Завдання 2: прочитайте речення, знайдіть у них означення, поясніть, чому одні з них відокремлені розділовими знаками, а інші ні.(усно)

1. Ось уже й заметений снігами Псьол лежить у білих берегах. 2. Зелені каштани, клени й осокори стояли непорушно, оповиті світанковою млою. 3. В години втоми і зневіри, коли не йшла робота, він, розпашілий, підходив до вік-на, мов до прозорої ополонки, з якої хотів напитися цілющої води 4. У кожного своя доля і свій шлях – вузький чи широкий (І. Ц.). 5. Зморені денним клопотами, сплять тато й мама... (М. О.). 6. Начищена матросами мідь вигравала на сонці всією своєю красою. 7. Надходили жнива, і мені, привченому змалку до роботи, годилося б кінчати байдикувати (В. Логв.). 8. Жвавий і діяльний, Борис всюди встигав і ніколи нікому не скаржився, що йому нема часу (О. Десн.). 9. Високий, плечистий, рівний станом, повний на виду, з рум’яними здоровими щоками, з повною шиєю, з розкішним волоссям на голові, він і справді був схожий на добре вгодованого тілистого купця. Тільки високий білий лоб, чудові ясні сині очі та червоні повні, невеличкі, як у панни, губи показували його аристократичну вроду. Густе м’яке волосся на голові, кудлате, як грива, та довгі вуса, спущені вниз, робили його зовсім схожим на польського дідича-шляхтича (Н.- Л.).

Завдання 3: Спишіть речення, виділяючи відокремлені означення; поясніть, за якими правилами вони відокремлюються.

1. Узлісся наскрізь промите дощем та прочесане вітром гривисто розгойдувалося, ніби голови коней у степу (В. Др.). 2. Застебнутий на всі гудзики туго підтягнутий, чистий він стояв на бруствері, мов соняшник у цвіту (О. Г.). 3. Окрилений успіхом Дук, здавалося, ладен був зовсім забути образу й помиритися з Гонтарем (Я. Б.). 4. Дзвони що православні, що католицькі, здавалось, помирились (М. Вінгр.). 5. Сонце ліньки вставало з теплого кубла, воно обважніле й заспане нехотя лизало росу на лугах за річкою (В. Бл.). 6. І тут перед очима дітей спалахнула в тумані широка веселка ледь оранжева зовні, сизо-блакитна всередині (В. Кор.). 7. На примостки вийшов Дмитро Тихонович по-військовому стрункий, залитий світлом трохи збентежений таким теплим прийомом аудиторії (О. Десн.). 8. Відірвана від питомих джерел, полишена на саму себе, на власні сили, позбавлена будь-чиєї помочі молода жінка не мала сподівань ні на що. 9. Посольство їхало повільно, поважно трохи втомлене, але водночас бадьоре. 10. Вдарив з галявини густий дух зелених зарошених конопель дивно стеблистих, чорно-зелених, могутніх, мовби то й не коноплі, а якась лісова дика рослина ( П. З.).

Завдання 4: спишіть подані речення, виділяючи відокремлені прикладки.

1. Невістка чорнява, низенька, прудка та жвава молодичка внесла дійницю, перецідила молоко (Л. Ян.). 2. В таку бурю навіть білі ведмеді одвічні бродяги полярних крижин не одважувалися вирушати в мандри (М. Тр.). 3. Він Олесь один лежав поблизу напівзгаслого вогнища (В. Кор.). 4. Вогняним смерчем прокотилися половці понад середнім Посуллям, попалили села, спустошили їх дощенту і врешті обложили Дмитрів чимале городище, розташоване на рубежі Переяславської і Новгородської земель (В. Мал.). 5. Леся вже знала від Наді, що історик директор технікуму Макар Купріянович Кривич приймає у малому залі (О. Десн.). 6. З іншої стіни до нього всміхалася Соня юна студентка художнього інституту, з якою познайомився у Седневі, в Будинку творчості (І. Ц.). 7. Багато їхніх студентів роз’їдуться цього літа на розкопки хто в Крим, хто до Кам’яної могили на річці Молочній, де нібито виявлено доісторичні малюнки в печерах первісної людини, а їм Тоні й Богданові старий професор знавець Ольвії запропонував Ольвію, запропонував якраз те, чого їм самим найбільше хотілось. 8. На базар ходила тьотя Варя або Варвара Григорівна, як шанобливо звали її усі кобищани. 9. Валентин Сорока і Борис Серга жили на Подолі низинному районі Полтави, що збігав з південного схилу білими будинками просто на луки (О. Г.). 10. Родина її складалася з старенького батька вчителя каліграфії при жіночій гімназії, матері кривої на одну ногу, гладкої, червоної пані та цілого десятка дітей (Л. Ян.).

Завдання 5: спишіть, виділяючи відокремлені обставини.

1. Скупавшись у теплій орільській воді князь у білій лляній сорочці сидів на пригірку, сьорбав з дерев’яної миски гарячий куліш і дивився, як піднімається над обрієм сонце (В. Мал.). 2. Мелашка сиділа долі, поставила в колінах горщик, обвернутий ганчіркою, і хапаючись так повернула кописткою в горшку, що вона зав’язла в густій мішці, хруснула й переломилася (Н.-Л.). 3. Попереду на баских конях сиділи два вершники, що судячи по одягу та прикрасах на кінській збруї були беями або ханами. 4. Вранці обложені дмитрівці висипали на вали і з превеликим подивом, і ще з більшою радістю спостерігали, як половці ведучи на арканах бранців, худобу та везучи на запасних конях іншу здобич вирушають у степ і прямують на схід. 5. Старий Кайдаш зняв шапку, тричі перехрестився і пішов до церкви загадавши синам ладнать два вози з рублями для возовиці. Другого дня світом вони збирались їхать на поле по снопи незважаючи на те, що була неділя (Н.-Л.). 6. Ще два дні рать верстала шлях до Псла, увечері перейшла його по льоду, а переночувавши в долині вранці рушила до Ворскли (В. Мал.). 7. Нарешті блиснув Псьол вигинаючись крутою, звивистою течією омиваючи високу кручу, що зводилась по той бік ріки, вкрита темним лісом. 8. Всупереч деяким волюнтаристським рекомендаціям голова колгоспу Жадан разом з агрономом Христичем сіяли в своєму колгоспі яру пшеницю (І. Ц.). 9. Голуби раз по раз злітають угору, кружляють у чистій блакиті і знову опустившись на дах воркують обнімаючись сизими крильми (В. Кор.). 10. Попри опір десь там, глибоко в нутрі, розкрилося джерело світла (В. Ш.). 

07.04.2020

Завдання 1: пригадайте (усно)

1. Які члени речення називаються відокремленими?

2. Які члени речення можуть відокремлюватися?

3. Коли відокремлюються поширені означення?

4 .Коли відокремлюються поширені прикладки?

5. Коли відокремлюються поширені обставини?

6. Коли відокремлюються непоширені означення?

7. Коли відокремлюються непоширені прикладки?

8. Коли відокремлюються непоширені обставини?

9. Коли не відокремлюється обставина?

Завдання 2: виконайте синтаксичний розбір речень

1. Чарівна квітка, зірвана жорстокою рукою, вже не розцвіте ніколи.

2. Сьогодні дзвони  б'ють на сполох, закликаючи нас до милосердя.

3.Старість, уперта бестія, покриває зморшками людське обличчя і руки.

Завдання 3: із двох поданих речень складіть одне, щоб присудок другого речення став відокремленою прикладкою

1. Запорізька Січ розрослася в могутню бойову силу. Запорізька Січ – козацька вольниця.

2. Особистість Сірка справляла величезне враження на сучасників, а ще більше на нове покоління козаків. Сірко – воїн і непереможний герой.

Завдання 4: складіть речення з відокремленими прикладками в поєднанні зі словами:

 а) особливо, або, родом

б) так званий, тобто, на ім’я

Завдання 5: поширьте речення уточнюючими відокремленими членами речення.

1. Це було влітку … .

2. Поволі … пливе валка битим шляхом.

3. Ніч була темна … .                                

4. Отут … зростала козацька вольниця.

Завдання 6: відредагуйте речення. Поясніть вживання розділових знаків, визначте вид відокремленого члена.

·          Перед малюнками дітей, які були виставлені у залі, товпилися батьки.

·          До мене підійшов брат мого товариша, який був капітаном футбольної команди.

·          Обличчя наших футболістів, які були замурзані, з побитими колінами, світилися радістю.

·          Поливаючи клумбу нагрітою на сонці  водою, квіти гарно ростуть.

·          Під′їжджаючи до лісу, несподівано вискочив вовк.

·          Додивившись цікавий фільм, настав вечір.

Завдання 7: написати твір - мініатюру «Поспішаймо творити добро ...».

26,03,2020

Перегляньте відеоурок, повторіть визначення і виконайте завдання

https://www.youtube.com/watch?v=4IA-ZWY_LdE

Завдання 1: дайте відповіді на питання (усно)

1.Які члени речення наз. відокремленими?

2.З якою метою вживають відокремлення?

3.Які члени речення відокремлюються?

4.Як вони виділяються на письмі та в усному мовленні?

5.За яких умов відокремлюються другорядні члени речення?

Завдання 2: підкреслити дієприслівники,дієприслівникові звороти як члени речення. Пояснити вживання пунктограм.

Забуваючи рідний край,людина втрачає коріння,що єднає її з минулим.Тоді вона,блукаючи чужиною,не знаходить собі притулку. Коли тебе доля покличе в мандри,візьми в дорогу грудочку землі. Вирушаючи,поцілуй материнські руки. Із вирію ключі летять курличучи…

Завдання 3: Прочитайте речення,знайдіть фразеологізм,поясніть значення. Чому не відокремлений?

Всякому своя доля:один рук не покладаючи працює,а другий його працю без клопоту поїдає

Завдання 4: відредагувати речення.

Прочитавши  «Пісню про Байду»,мене вразив патріотизм головного героя. Готуючись учні до екскурсії Теребовлянщиною, взяли зобов’язання глибше вивчити історію рідного краю. Не виконавши батькового заповіту,доля покарала нас.

Завдання 5: скласти речення з відокремленою обставиною,що починається словами :незважаючи на..

Завдання 6: скласти речення з поданими зворотами

Не занепадаючи духом…склавши руки…не переводячи духу…зціпивши зуби…не стуливши очей…не чуючи ніг.

Перегляньте відеорок та виконайте завдання

Завдання 1 : знайдіть відокремлені члени речення і поясніть чому і як вони відокремлюються.

1.       Мовчить мій цілий світ,

Загорнутий в лихі словесні целофани.

Л. Костенко

2.       І коли б солов'єм я співучим
У твоїх народилась лісах,
То про тебе, велику й могучу,
Я навчила б співать небеса.

М. Ткач

3.      Вона [любов] прийшла, заквітчана і мила,
І руку лагідно до мене простягла.

В. Симоненко

4.      Срібним маревом повиті,
 Біля  сіл стоять тополі.

Леся Українка

5.       Тихі, ніжні зорі
спадали з неба — білі, непрозорі…

Леся Українка

6.         Я кину все. Я вірю в кілометри —
обвітрені, задихані і злі.

Л. Костенко

7.       Ось сонце віри -  чисте і просте,
Ось сонце міри -  з віжками на храпах.

І. Драч

8.     Фантазіє, богине легкокрила,
Ти світ золотистих мрій для нас одкрила
І землю з ним веселкою з’єднала.

Леся Українка

9.    Син Яця-коваля, Іван рудоволосий,
Рибалка і мудрець, поет і каменяр,
Не надививсь на блиск і на повзверхній чар,
На Чайльд-Гарольдів плащ, на Лорелеї коси.

М. Рильський

10.   Я місця шукаю на Віслі зеленій,
На плитах вокзальних, біля тої стіни,
Де плакав Стефаник скорботності геній,
Пробитий сльозами Галичини.

Д. Павличко

11.   О рідне слово, хто без тебе я?
Німий жебрак, старцюючий бродяга,
Мертв’як, оброслий плиттям саркофага,
Прах, купа жалюгідного рам'я. 

Д. Павличко

12.   Не цвітуть на вікнах герані —
Сонний символ спокійних буднів. 

О. Теліга

13.     Мене там мати повивала
І, повиваючи, співала,
Свою журбу переливала
В свою дитину.

Т. Шевченко

14.    Поволi  з  вечiрнiх  туманiв  земля,   засинаючи,   п’є.

Т. Осьмачка

15.   Там, далеко, на Вкраїні,

Сяє сонечко ясне,

Світить людям, та в чужині

Не навідає мене.

П. Грабовський

Завдання 2 : вибрати прямо з тексту відокремлені члени речення.

1.      Над луками, залитими квітневою повінню, холонув оранжевий вечір, зануривши в мілкі прибережки далеке полум’я хмар. По той бік річки, навпроти сосни, заходило сонце, пославши на воду од берега й до берега шматок червоного полотна. А лопухи, почувши холодок, настовбурчилися, тихо зарипіли, випростовуючись, і теж запахли - низовинням, росою, ніччю. Над урочищем зринув місяць- червоний і глибокий, мов кратер у палаючу безодню. Небо- прозора льодяна скеля, слизька, холодна, зацвяхована зорями, наглухо спаяна морозом.     Г. Тютюник                                                                       

2.  Закутаний у вітер, накритий небом і обмотаний піснями,
лежу, мов мудрий лис, під папороті квітом…

Б-І. Антонич

3.      Ніжна блакитна хвиля, чиста й тепла, кидала на берег тонке мереживо
піни.­ 

М. Коцюбинський

4.      Ізумрудна, блискуча, з перлистою ,ніжною піною ,хвиля котиться, грає , співаючи пісню дзвінку. 
М. Воронний                                                                                                  

5.      У травах коник, як зелений гном, на скрипку грає.    

М. Рильський

6.      Помилки друзів, за винятком зради, ми повинні терпіти або виправляти.                                                                 

Г. Сковорода

7.    Тихо-тихо стікає на землю зерно — перестиглі сльози степів.                                                                              

М. Стельмах

8.    Весняний вітер нетерпляче зітхає, оббігаючи узлісся та розвіваючи гілля плакучій березі.                                                                                                               

Леся Українка

9.           Сніг іде  
 І, сяйво розсіваючи бліде,                                                                                              
Зволожує афіші і обличчя.

Ірина Жиленко

10.  Незважаючи на ранню пору, то в одному кінці, то в іншому зривалася пісня .

О. Гончар

11.     Море синє, аж чорне, тільки білою піною б'є об берег.

М. Коцюбинський